Відсутність відповіді державного органу не означає, що звернення можна просто залишити без уваги. Якщо громадянин належним чином подав заяву, скаргу чи інше звернення, важливо насамперед перевірити, коли його отримав орган, який строк розгляду застосовується та чи є підтвердження подання.

У цій статті розберемо, які строки передбачені для розгляду звернень громадян, які документи варто зберігати та які позасудові дії можна вчинити, якщо відповідь не надходить.

Загальний порядок розгляду звернень громадян визначає Закон України «Про звернення громадян».

За загальним правилом звернення мають бути розглянуті та вирішені у строк не більше одного місяця від дня їх надходження. Якщо звернення не потребує додаткового вивчення, воно має бути розглянуте невідкладно, але не пізніше 15 днів.

Якщо протягом одного місяця вирішити порушені у зверненні питання неможливо, уповноважена особа може встановити інший строк розгляду. При цьому заявника мають повідомити про продовження строку, а загальний строк вирішення питання не може перевищувати 45 днів.

Водночас для окремих категорій справ спеціальним законом або окремою адміністративною процедурою можуть бути встановлені інші строки. Тому перед підготовкою скарги важливо визначити, за якою саме процедурою розглядається конкретне питання.

Перед тим як скаржитися на бездіяльність, варто підтвердити сам факт подання звернення та дату його отримання державним органом.

Залежно від способу подання таким підтвердженням можуть бути:

• реєстраційний номер звернення;
• повідомлення про прийняття електронного звернення;
• електронний лист та технічне підтвердження його доставки;
• квитанція або опис поштового відправлення;
• повідомлення про вручення;
• скриншот з електронного кабінету або державного сервісу;
• відповідь органу, у якій зазначено номер і дату реєстрації попереднього звернення.

Ці документи допомагають встановити момент, з якого можна оцінювати дотримання строку розгляду.

Якщо питання, порушені у зверненні, не належать до повноважень органу, який його отримав, це не завжди означає, що громадянин має подавати все заново.

Закон України «Про звернення громадян» передбачає, що таке звернення має бути не пізніше ніж у п’ятиденний строк переслане за належністю відповідному органу або посадовій особі, про що повідомляють громадянина.

Якщо встановлений строк розгляду вже минув, а відповіді немає, не варто одразу подавати кілька однакових звернень до різних органів. Спочатку доцільно зафіксувати, що саме було подано, коли звернення отримали та яка процедура до нього застосовується.

Практичний алгоритм може виглядати так:

1. Перевірити дату отримання звернення органом.

2. Визначити строк, який застосовується саме до вашого питання.

3. Зберегти підтвердження подання, реєстраційний номер та всі попередні відповіді.

4. З’ясувати стан розгляду звернення, якщо орган надає таку можливість телефоном, через електронний кабінет або канцелярію.

5. Якщо строк дійсно порушено — підготувати скаргу на бездіяльність або інше належне звернення до компетентного органу.

6. Якщо порушено право на звернення, залежно від обставин можна також розглянути звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Скарга має бути конкретною. Недостатньо лише зазначити, що «орган не відповідає». Варто показати хронологію та дати можливість одразу перевірити факт порушення.

У документі доцільно зазначити:

• кому подається скарга;
• дані заявника;
• коли і до якого органу було подано первинне звернення;
• його номер, якщо він відомий;
• короткий зміст питання;
• дату отримання звернення органом;
• який строк розгляду, на думку заявника, сплив;
• чи надходило повідомлення про продовження строку;
• які дії вже вчинялися для отримання відповіді;
• чітко сформульоване прохання або вимогу;
• перелік документів, що додаються.

До скарги бажано додати копію первинного звернення та докази його подання або реєстрації.

Адресат залежить від того, який саме орган або посадова особа не розглянули звернення.

У деяких випадках скаргу можна подати вищому органу або посадовій особі. Для окремих адміністративних процедур спеціальне законодавство може передбачати інший порядок оскарження.

Саме тому перед поданням скарги варто перевірити не лише Закон України «Про звернення громадян», а й спеціальні правила, які регулюють конкретне питання.

Якщо йдеться саме про порушення права громадянина на звернення, одним із можливих позасудових механізмів є звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини здійснює парламентський контроль за додержанням прав і свобод людини і громадянина.

Якщо державний орган порушує право на звернення, зокрема не забезпечує належного розгляду звернення, особа може звернутися до Уповноваженого у встановленому порядку.

До такого звернення варто додати матеріали, які дозволяють підтвердити порушення: копію первинного звернення, докази його подання, наявні відповіді та інші документи.

Звернення до Уповноваженого не замінює спеціальної процедури оскарження, якщо така процедура передбачена законом для конкретної категорії справ.

Навіть обґрунтована скарга може бути менш ефективною, якщо її складено без достатньої фактичної основи.

Найпоширеніші помилки:

• відсутність доказу подання первинного звернення;
• неправильний адресат;
• подання скарги до спливу встановленого строку;
• відсутність конкретної вимоги;
• надмірно емоційний текст замість послідовного викладення фактів;
• відсутність копій попередніх звернень і відповідей;
• використання загального порядку там, де закон встановлює спеціальну процедуру;
• багаторазове направлення однакових звернень без аналізу попередньої відповіді або причини затримки.

Не завжди. Спочатку необхідно встановити, чи було звернення належно подане, чи отримав його компетентний орган, який строк розгляду застосовується та чи повідомляв заявника орган про продовження строку.

Крім того, для окремих питань можуть діяти спеціальні процедури та строки, які відрізняються від загальних правил Закону України «Про звернення громадян». Тому оцінювати бездіяльність варто після перевірки конкретних документів і хронології справи.

Для подальшого захисту своїх прав бажано зберігати не лише текст самого звернення.

Корисно мати:

• остаточну версію звернення;
• дату та спосіб його подання;
• реєстраційний номер;
• поштові квитанції та повідомлення про вручення;
• підтвердження електронного відправлення;
• скриншоти з електронного кабінету;
• усі відповіді державного органу;
• повідомлення про продовження строку;
• додані до звернення документи.

Зручніше зберігати ці матеріали в одному місці та вести коротку хронологію подій із датами.

Якщо державний орган не відповідає на звернення, головне — не починати з емоційної скарги, а спочатку перевірити процедуру.

Потрібно встановити дату отримання звернення, застосовний строк, наявність повідомлення про його продовження та зберегти докази подання.

Якщо строк порушено, наступним кроком може бути належно підготовлена скарга на бездіяльність або використання іншого позасудового механізму, передбаченого для конкретної ситуації.

Потрібна допомога зі зверненням або скаргою?

Юридичне бюро Ігнатенко допомагає проаналізувати документи, визначити належний порядок дій та підготувати звернення або скаргу до державного органу.

→ Звернення та скарги до державних органів