Сьогодні хочеться поговорити про ту внутрішню рушійну силу, яка змушує нас або проходити через болісну кризу, або приймати себе і ставати ціліснішими, ніж ми були вчора. В психоаналізі цей шлях до своєї істинної суті називається індивідуацією, тобто становлення вас як унікальної, цілісної та неповторної особистості
Особистість — це не горщик із фіалками, який тихо стоїть на підвіконні, цвіте і ніжиться в променях сонця. Це вічно вируючий котел із думок, емоцій та низки життєвих виборів. Навіть якщо вам здається, що ви перебуваєте в стані статики і просто «існуєте» — це ілюзія.
Настає момент, коли внутрішня напруга сягає межі, і ми опиняємося перед вибором. Перший шлях — переступити через страх невизначеності, зустрітися зі своїми обставинами та зробити крок уперед. Другий — піддатися власному неприйняттю та відступити. Найчастіше ця розвилка виникає перед лицем кардинальних змін: переїздом, народженням дитини або кризою, смертью близької людини. Тих обставин, які заставляють нас зломатися.
Якщо людина відмовляється від розвитку, у гру вступає наше несвідоме. Воно починає стукати до нас найдоступнішим для нього способом — через сновидіння.
Сни — це не просто хаотичний фільтр пережитих за день подій. Це пряме вікно у внутрішній світ, послання нашої душі. На етапі життєвого глухого кута людині можуть почати снитися зловісні, огидні, лякаючі сни з найбільш немислимими сюжетами. Як правило, це відбувається, коли внутрішній конфлікт іде ва-банк: несвідоме намагається компенсувати нашу свідому сліпоту, і з найтемніших куточків душі на поверхню виривається те, що ми відмовляємося в собі помічати.
У цей момент особистість або переступає поріг зустрічі зі справжнім собою, або здається своїй «темній стороні душі».
А що таке ця темна сторона? У психоаналізі це називається Тінню. Це всі ті якості, таємні бажання і спогади, які були визнані неприємними, неприйнятними нашою свідомістю і замкнені в далекій комірці душі.
Якщо вибір зроблено на користь відмови від зростання, людина відмовляється інтегрувати, прийняти в собі свою Тінь, і життя починає поступово руйнуватися. Спочатку змінюються дрібниці, а потім і весь уклад. У повсякденному середовищі про такі сценарії часто кажуть: «людина скотилася».
Кожен значущий життєвий етап вимагає від нас діалогу з власним несвідомим. Це така ж повноправна частина нас, як і наш розум або свідомість. Але ми не можемо поговорити з ним мовою логіки, аналізуючи «перспективи» і будуючи «бізнес-плани». Це та мовчазна частина нашої душі, яка дрімає вдень, але знаходить голос і образи вночі, або спілкується з нами через невербальні сигнали, емоції.
У нашому суспільстві не прийнято обговорювати свої сни. Навряд чи можна зустріти людину, яка відкрито заявить: «Сьогодні мені наснився настільки аморальний і страшний сон, що я не знаходжу собі місця». Сновидіння наділені статусом глибокої інтимності, на їх обговорення накладено таке ж негласне табу, як і на сексуальні проблеми. Хоча і те, і інше — природна частина нашого життя та є практично у всіх.
Коли ми стикаємося з лякаючими сновидіннями, вони мають властивість повторюватися. «Декорації» можуть змінюватися, але ядро сну, його метафоричний сенс залишається незмінним. Так може тривати доти, доки життя остаточно не прийде в занепад. Спусковим гачком для цього процесу може стати що завгодно: дитячі травми, комплекси, самотність, нестерпний тягар відповідальності, або важка ситуація, про яку кажуть «залишився глибокий осад».
Вирватися з цього порочного кола неймовірно складно. Головний крок — це взагалі розпізнати, що компас вашого життя збився. Щоб зупинити падіння, необхідно усвідомити і прийняти те, що намагається донести до вас ваша власна Тінь.
Саме тут на сцену виходить психоаналіз. Перебуваючи в епіцентрі власного душевного театру, серед болю та захисних реакцій, людина майже не здатна вибратися з пастки самостійно. Потрібна підтримка для того, щоб безпечно пройти цей шлях, прийняти свою тіньову частину і перейти на більш зрілий етап життя.
У суспільстві є популярний міф про «сильну людину», яка з усім справляється сама, пережиток СРСР, коли на ментальне здоров’я ніхто не звертав увагу. Але на ділі ця «сила» обертається банальним затоптуванням своєї Тіні глибше в надії про неї забути. Психіка так не працює. Рано чи пізно відкинута частина нашої тонкої душевної структури бере гору, перетворюючись на депресії та події, що отруюють, а інколи – руйнують життя.
Давайте зробимо перший крок до легалізації того, що ми зазвичай ховаємо. Напишіть у коментарях: чи снилися вам коли-небудь моторошні, дивні або ганебні сни, про які абсолютно неможливо розповісти близьким, тому що вони «не зрозуміють»?
Залишити відповідь